Редакторська колонка «Глоб & Мейл»: для переобрання у 2019 році Уряд Трюдо становитиме сам для себе найбільший виклик

Любіть його або зневажайте, але Ви маєте визнати, що Прем’єр-міністр Джастін Трюдо переживає цілком пристойний рік.

Він та його Ліберальний уряд переглянули Північно-Американську торгівельну угоду спільно з протекціоністом - Президентом США Дональдом Трампом та не багато програли в цьому процесі. Вони також успішно представили руйнуючі фундаментальні основи - законодавчі акти щодо легалізації та впорядкування обігу терапевтичної марихуани. Вони досягли прогресу у просуванні дієвого плану щодо встановлення ціни на вугілля в тих провінціях і територіях, котрі не роблять цього, дотримуючись власних механізмів вирішення проблемного питання.

Лібералам Трюдо також пощастило у 2018 році. Вони мали міцну економіку, не зважаючи на проблеми у нафтовому секторі. В країні у листопаді було створено рекордну кількість робочих місць і досягнуто падіння рівня безробіття до 5,6 відсотків – найнижчого рівня за 40 років.

У виборчій рік вони входять бенефіціарами від роздрібненості опозиції. Нові Демократи та їх неформальний лідер Джегміт Сай великою мірою втратили суб’єктність. Консерватори тим часом відхрещуються від популістичного правого крила на чолі з Максимом Берньє, що може роздробити їх голоси в Квебеку. Процес, який вже змусив лідера партійної молодіжки Ендрю Шіра занурити кінчики своїх пальців у темні води анти-емігрантських настроїв.

Поточна політична арифметика фаворизує Лібералів, як і економіка. Історія теж на їхньому боці. Майже ніколи канадський уряд обраний значною більшістю голосів, як Ліберали у 2015 році, не програвав у наступних виборах.

Отже, чому ж шанси пана Трюдо на утримання при владі виглядають слабкими? Соціологічні дослідження демонструють найкращий результат Лібералів як незначну перевагу над Консерваторами.

Це може бути просто питанням часу. Політична впевненість минулого була зруйнована сплесками популізму, такими, як обрання пана Трампа та британським голосуванням про брекзіт. Виборці є більш непевними в епоху соціальних медіа та дуже швидко розчаровуються у стабільності.

Пан Трюдо знає з ким він змагатиметься у наступаючому році – або, принаймні, він знає як він має намір характеризувати Консерваторів. В одному з своїх інтерв’ю наприкінці року він сказав, що планує продовжувати «демонструвати, що розумний, поміркований підхід до вирішення проблем є кращим, ніж політика страху, поділу, підсилення популістського гніву та надання непевних відповідей, корисних, як наклейки на автомобільному бампері».

Але якщо Трюдо сподівається бути переобраним, він має проводити стільки ж часу на критичну оцінку самого себе, скільки він витрачає на своїх політичних опонентів. Йому потрібно буде набагато більше ніж віра у власну «розумну, помірковану» природу, щоб перемогти значно скептичний електорат, якому не подобається називатися «популістським» лише тому, що він не погоджується з ліберальним порядком денним.

Є багато питань, котрі можуть вразити пана Трюдо у 2019 році. Найбільше – це імміграція. Уряд має продемонструвати, що велика кількість незаконних перебіжчиків кордону та багаторічні затримки з розглядом їх справ не є новою нормою. Зволікання Лібералів з опрацюванням згаданих досьє свідчить про те, що вони і надалі сподіваються, що це питання вирішиться саме по собі. Але якщо весна принесе чергове пожвавлення в незаконних перетинах кордону, терпіння виборців може вичерпатися.

Іншим питанням є трубопроводи. Якщо Ліберали зможуть розпочати роботи на Трансгірським трубопроводом у Британській Колумбії до наступного літа, це стане для них перемогою. Якщо ж ні, їхні долі будуть підвішені у час виборів.

Але найбільша урядова відповідальність залишається на самому Трюдо. Він не є більше молодиком з гарячою головою, котрий штовхається ліктями в Палаті Громад, та він все ще не бачить свої власні недоліки. Це не було ніколи так очевидним, як підчас його подорожі до Індії в квітні, офіційної поїздки, котра стала особистою. Це також проявлялося у поблажливо нечітких відповідях, котрі він часом надавав у Годину відповідей (у парламенті – ред.). Це саме було у його глупому монолозі на панелі з Групою 20-ти жінок – завжди його улюбленому форумі – про негативні «впливи» чоловіків-будівельників. Головним «впливом» чого став місячник обурення на консервативних радіо.

Канадці дійсно бажають «розумного, поміркованого» підходу до управління. У що вони по праву не хочуть вірити, так у те, що лише пан Трюдо може це їм надати, а інші політики здатні лише розмовляти про «наклейки на бампері». Як політик, який каже, що він не створює жодних поділів, пан Трюдо з впевненістю може швидко розділити канадців на різні табори.

https://www.theglobeandmail.com/opinion/editorials/article-globe-editorial-for-reelection-in-2019-the-trudeau-governments/