Кінець договору про ліквідацію РСМД: початок складних переговорів

4 грудня міністри закордонних справ країн-членів НАТО виступили із заявою, в якій вони підтвердили, що Росія порушила договір 1987 року про повну ліквідацію балістичних ракет і ракет середньої та малої дальності (від 500 км до 5500 км) (договір про РСМД), розробивши та запустивши розгортання ракетних систем на суші з крилатими ракетами 9M729, радіус дії яких складає 2500 км.

Союзники дійшли згоди, що це становить серйозну загрозу безпеки євроатлантичного регіону, і в цій ситуації одностороннє виконання договору з боку США є неприйнятним.

Крім того, вони підкреслили, що країни НАТО рішуче віддані збереженню стратегічної стабільності, євроатлантичній безпеці та дієвого міжнародного контролю над озброєннями, роззброєнням і нерозповсюдженням та продовжать забезпечувати переконливість і ефективність спільної побудови стримування й оборони Альянсу.

У окремій заяві держсекретар США Майк Помпео заявив, якщо Росія протягом 60 днів не відмовиться від заборонених ракетних систем, США вийдуть з договору.

Коментар:

Підписання спільної заяви в рамках НАТО - це успіх Сполучених Штатів, які переконали союзників визнати, що Росія порушує договір про РСМД, шляхом представлення на форумі Альянсу надійної розвідувальної інформації на цю тему. Вашингтон також зумів переконати союзників схвалити рішення адміністрації Президента Дональда Трампа щодо виведення США із цього договору. Це особливо важливо, якщо врахувати, що заява Трампа ще в жовтні цього року про вихід з договору про РСМД спровокувала неоднозначні реакції деяких союзників та звинувачення, що Вашингтон знову підриває багатосторонність і нехтує інтересами європейської безпеки.

Однозначне визнання всіма країнами-членами НАТО, що Росія суттєво порушила свої зобов'язання за договором, покладає відповідальність за припинення дії договору на Москву. Росія навряд чи прийме ультиматум, оскільки стверджує, що вона дотримується договору і в свою чергу звинувачує США у його порушенні. Зокрема Москва заявляє про можливість адаптації американських систем протиракетної оборони США, розміщених у Польщі та Румунії, для використання крилатих ракет середнього радіуса дії. Отже, можна очікувати, що в лютому 2019 року США приймуть офіційне рішення про вихід із договору.

Це буде використано Росією як виправдання для продовження розробки та розміщення ракетних комплексів середньої дальності наземного базування, які посилять загрозу ракетного удару Росією, на який наразиться вся Європа. Необхідно додати, що ця загроза існує вже давно, представлена вона крилатими ракетами середньої і малої дальності морського базування (комплекс Калібр на судах Балтійського і Чорноморського флоту) і ракетами повітря-земля.

Невиконання Росією ультиматуму та закінчення Договору про РСМД означатиме початок важких переговорів в НАТО.

Перш за все, буде обговорюватися коригування політики стримування і оборони Альянсу, а також форм реакції НАТО та США на ситуацію. У свою чергу, "наступальний" варіант може включати розширення арсеналу крилатих ракет середньої дальності морського і повітряного базування і розробку ракет наземного базування та плани їх можливого розміщення в Європі.

Опублікований Пентагоном у лютому 2018р “Огляд американської ядерної політики США” рекомендував провести дослідження щодо можливості розробки систем наземного базування з ракетами середньої і малої дальності, а також крилатих ракет морського базування з ядерними боєголовками.

По-друге, найбільш вірогідною проблемою при обговоренні буде питання розподілу тягаря витрат. Можлива реакція Альянсу буде пов'язана з великими інвестиціями, наприклад, в розширенні протиракетної оборони, тому адміністрація Трампа може поставити питання, що європейські союзники повинні більше вкладати коштів в коригування політики оборони і стримування відповідно до реалій (після закінчення дії договору).

По-третє, буде ініційований перегляд ядерної політики НАТО у зв'язку з тим, що російські системи 9M729 можуть оснащуватися ядерними боєголовками.

По-четверте, союзники можуть розділитися на два табори, які підтримують різні варіанти реакції, які пов'язані з закінченням дії договору. Деякі західноєвропейські країни, особливо Німеччина, побоюючись гонки озброєнь в Європі і загострення напруженості у відносинах з Росією, будуть неохоче сприймати занадто сміливі заходи з боку НАТО, за які, зокрема, виступають Сполучені Штати, Великобританія (при консерваторах) і держави східного флангу. Німеччина і Франція також будуть протидіяти будь-яким діям США, які можуть бути вжиті в рамках двостороннього співробітництва з союзниками на східному фланзі, якщо не буде консенсусу всередині НАТО. Всі ці питання сіятимуть сильну напруженість в НАТО.

Паралельно з дискусією всередині НАТО окремі члени, зокрема Німеччина, наполягатимуть на відновленні переговорів про контроль над озброєннями та роззброєнням на міжнародній арені. Мета їх дій полягає в тому, щоб обмежити військову реакцію НАТО і США в Європі, що може привести до ескалації напруженості в відносинах з Росією. Берлін також хоче протистояти глобальній гонці озброєнь усупереч зростаючому американо-китайської суперництву в військовій сфері та заспокоїти німецьке і європейське суспільство.

Міністр закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Хейко Маас в листопаді цього року оголосив про вжиття заходів у цій сфері. Берлін буде прагнути відновити переговори про підвищення довіри і прозорості в розвитку військового потенціалу між США, Європою і Росією. Німеччина також буде займатися розробкою міжнародної угоди, яка стосується балістичних ї крилатих ракет. Берлін має намір почати діалог з Китаєм щодо прозорості та контролю над озброєннями в нарощуванні військової могутності. Німеччина підкреслює свою участь в ініціативі ООН щодо повної заборони автономних систем зброї летальної дії.

Не виключено, що в зв'язку з відмінностями у позиціях та дебатами на площадці НАТО Німеччина, Франція чи Італії можуть внести пропозиції про укладення «Європейського договору про РСМД» з Росією.

В його рамках союзники можуть домовитись не вживати ніяких дій на європейській території, якщо Росія утримається від розгортання наземних систем 9М729, які б несли загрозу Європі. Такі пропозиції будуть виправдані бажанням «виключити» Європу з гонки озброєнь між США і Росією та Китаєм, а також можуть бути представлені як елемент посилення європейської автономії в політиці безпеки.

Проте, можливі пропозиції щодо «Європейського договору про РСМД» не враховують фундаментальні зміни в середовищі європейської безпеки та розвиток ракетного потенціалу Росії у всіх типах збройних сил, для розширення можливостей здійснення тиску на Європу. Такі пропозиції також будуть виглядати «успішними» діями Росії, спрямованими на поглиблення розбіжностей між США і європейськими союзниками.

З точки зору США, переговори про новий режим контролю над озброєннями щодо балістичних ракет і ракет середньої та меншої дальності мають сенс тільки в разі підписання такого договору не тільки Росією, але і Китаєм. США з тривогою спостерігають за розширенням ракетного потенціалу Китаю усвідомлюючи, яку загрозу він представляє для американських союзників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Якщо такі переговори розпочнуться, Росія, безумовно, поставить питання про ліквідацію баз протиракетної оборони США/НАТО в Польщі і Румунії та захоче поєднати такі переговори з темою щодо продовження договору СНО про скорочення стратегічних озброєнь. Однак перспективи переговорів за новим договором про РСМД будуть залежати від позиції Китаю. Пекін, навряд чи буде схильний відмовлятися від свого арсеналу ракет середньої і меншої дальності, тому що це серйозно обмежить можливості демонстрації сили Китаю в регіоні.

https://www.osw.waw.pl/pl/publikacje/analizy/2018-12-12/koniec-inf-poczatek-trudnych-negocjacji