Парламентські вибори в Республіці Молдова – чи відбудеться щось неочікуване?

Парламент Молдови визначив дату наступних виборів – 24 лютого 2019 року. І на цей раз, для Молдови це будуть не пересічні вибори, а вибори за новою, змішаною системою голосування, за яку парламентарі проголосували в липні 2017 року. Згідно з новою системою, 50 депутатів будуть обрані за партійними списками, а ще 51 – по одномандатним виборчим округам. Проект нової виборчої системи був досліджений Венеціанською комісією, яка дійшла висновку, що зважаючи на нинішню ситуацію в країні, дана виборча система не є рекомендованою, і Європейський Союз закликав Кишинів слідкувати за висновком Комісії. Ініціатива також була піддана критиці опозицією та громадянським суспільством, яке організувало протести проти зміни виборчої системи. Однак, протести не допомогли, а Республіка Молдова отримала нове виборче законодавство.

Тим не менше, в Кишиневі на початку 2019-го відбудуться зміни, які можуть мати серйозний вплив не тільки на саму Молдову, але й на її сусідів, зокрема на Україну.

Які вподобання в населення?

Кого слід очікувати в оновленому парламенті? Кого оберуть жителі Молдови для представлення своїх інтересів? Тут слід зауважити, що смаки населення в цьому плані «доволі специфічні». Довга російська і радянська окупація призвела до росту російськомовного населення в країні, та й самі молдовани піддавалися нищівній пропаганді і русифікації (як і всі народи, що колись були «під Москвою»), що спричинило кризу ідентичності. Від цього і слід відштовхуватися, аналізуючи політичні партії, які користуються найбільшою популярністю. Нижче розглянемо які партії мають найбільші рейтинги серед громадян.

Партія соціалістів, як стверджує опитування, залишається першою, серед вподобань виборців. Не виключено, що чим ближче стануть вибори і число громадян, які визначилися зі своїм вибором зросте, рейтинг цієї партії збільшиться. У той же час не виключено, що суперечки з урядом, в яких задіяна ця партія (більш конкретно, президент Ігор Додон, який продовжує бути сильно асоційованим з партією) також може залишити відбиток на виборі громадян Молдови.

Демократична партія, навіть якщо вона не займає чільні позиції електоральних уподобань, вважається одним із фаворитів майбутньої виборчої кампанії. Демократи мають значні адміністративні, фінансові, людські та медіа ресурси. Це змушує деяких політичних аналітиків стверджувати, що ДП може залишатися в уряді навіть після цих виборів. У будь-якому разі, кінець 2018 року буде важким для демократів, які повинні будуть докласти величезні зусилля для досягнення своїх цілей.

Шанси «Партії Дія та Солідарність», а також «Партії Гідності та Правди» значно зросли після того, як ці партії оголосили, що підуть на наступні парламентські вибори єдиним фронтом. Це було сильним посланням для проєвропейського електорату, особливо для невизначених виборців, і, безумовно, політична вага даного альянсу зросла в рази. Проте, якщо вони хочуть мати хороші результати на майбутніх виборах, ПДС і ПГП, на думку аналітиків, повинні вирішити три основні проблеми: 1) як залучити уніоністський електорат; 2) як продовжити процес об'єднання справді проєвропейських та демократичних сил; 3) як залучити представників громадянського суспільства до їхнього союзу.

І партія комуністів має шанси на присутність у наступному парламенті, навіть якщо це відбувається в явному зниженні їх іміджу. КПРМ має досить активні та добре налагоджені територіальні структури, а лідер партії Володимир Воронін має досить гарний імідж серед певного сегмента електорату.

Про-європейські сили мають шанс зберегти уряд за собою, не зважаючи на прогнозовану перемогу соціалістів. Для цього їм потрібно сформувати коаліцію, яка буде складатися з доволі різних демократичних сил, які складаються з уніоністів, прихильників незалежності і про-європейського олігархату.

Цікавим залишається факт, яким чином проросійські сили зберігають таку популярність в Республіці Молдова, зважаючи на репресії, депортації Радянського Союзу, а також спровокований вже Російською Федерацією Придністровський конфлікт? Це напевно так і залишиться загадкою, так як і наслідки від майбутніх парламентських виборів.

Президент Республіки Молдова, Ігор Додон, 3 серпня 2018 року, в ефірі каналу Accent TV, заявив, що у разі якщо соціалісти не переможуть на парламентських виборах, в Молдові почнеться «Майдан».

Цитата: «Якщо після парламентських виборів президент країни і пропрезидентська партія - Соціалістична партія - не зможуть впливати на внутрішню політику, то буде два варіанти. Перший - виводимо народ на вулиці і, використовуючи всі можливі методи, змінюємо ситуацію. Другий, ми гостро поставимо питання цим хлопцям про перехід до президентської форми правління. Не згодні - читати пункт № 1. Інші варіанти не можуть існувати.

Ми чітко заявляємо кожному, що ми не виступаємо проти когось, але ми є прихильниками збалансованої зовнішньої політики. Я переконаний, що соціалісти зможуть встановити взаємовигідні відносини з усіма, виходячи з національних інтересів Молдови. Я думаю, що на даний момент між Росією та Заходом створюється інший діалог, відмінний від попереднього. Вони шукають контактні точки, компроміс. І це додатковий елемент, який може сприяти підтримання миру в Молдові після наступних виборів».

Отже, зі слів рекордсмена по кількості відсторонень від обов’язків президента (5 разів) Ігора Додона, на нас чекають дуже цікаві вибори з можливими переворотами і зіткненнями з поліцією. Купуємо попкорн і готуємось спостерігати.

Чого очікувати Україні?

Україна являється одним з найбільших економічних партнерів Молдови, і в від того, хто сформує уряд в Кишинів і буде залежати економічна орієнтація країни.

Згідно Держкомстату, загальний товарообіг (товари та послуги) між Україною та Республікою Молдова за результатами 2017 року склав 885,1 млн. доларів. Вже на цьому етапі прослідковується зменшення товарообороту між державами, після того, як Молдова ввела 10-15% мито на ковбасні та молочні вироби з України, з метою захисту місцевого виробника. Проте після переговорів між прем’єром Володимиром Гройсманом та Павлом Філіпом вдалося досягти компромісу по цьому питанню.

Слід також згадати, що деякі групи продовольчих товарів (серед яких і вино) знаходяться під російськими санкціями, відповідно, формування проросійського уряду в Кишиневі може спровокувати зняття цих санкцій і знову зблизити, в економічному плані, Молдову і РФ.

Україні і Молдові варто зосередитись на спільних діях щодо зменшення енергетичної залежності від Кремля, і для цього робиться чимало кроків, однак корупція і відсутність ефективної системи правосуддя зводять ці зусилля внівець. Є цікавий приклад в цій галузі. 1 квітня 2017 року українська компанія ДТЕК Трейдинг та молдовський посередник, компанія Energocom, що знаходиться у державній власності, підписали 1-річний контракт на постачання електричної енергії Energocom, молдовському суб’єкту господарювання, що займається розподілом електричної енергії. ДТЕК Трейдинг виграв конкурс. Його конкурентом була електростанція Кучурган, що знаходиться на території Придністров’я, та власником якої є російська компанія «Интер РАО».

Проте, вже в червні 2017 року Міністерство енергетики Молдови вирішило внести зміни до контракту, який українська компанія виграла в рамках державного тендеру, та запровадило нове положення.

За новими умовами Уряду дозволялося купувати електричну енергію у російської електростанції. Як пояснила компанія Energocom, було проведено нові переговори, в рамках яких «Интер РАО» запропонувала кращу ціну, ніж українська компанія.

В будь якому випадку, Україна зберігатиме економічний вплив на Республіку Молдова через свою географічну близькість а також через співпрацю в ГУАМ та в рамках Східного Партнерства ЄС.

Інше питання – це геополітичні зміни в регіоні. Якщо Москві вдасться отримати контроль не лише над президентом, а й над урядом – тоді слід чекати російських провокацій не тільки зі сходу, а й з південного заходу.

Москва вже готує просування в Молдові проекту по федералізації країни, який був відкинутий ще в 2003 році президентом-комуністом Вороніним. Путін хоче легалізувати статус Придністровської Молдовської Республіки а разом з нею і свою 14-ту армію, розташовану там же. Даний проект, як повідомляють російські ЗМІ, вже отримав позитивні відгуки президента Ігоря Додона. Він передбачає зберігання за ПМР не лише цілковитої автономії, але й прапор, і президента, маючи лиш спільний парламент з Молдовою. Щось подібне Кремль пропонував і Україні, однак, на відмінно від Молдови, українці більш тверезо оцінюють ситуацію щодо непідконтрольних територій, тому такий план в нас не проходить.

Після майбутніх парламентських виборів, Республіка Молдова ризикує стати російським анклавом на кордоні України та Європейського Союзу, що являється вже загальноєвропейською проблемою. Здавалося б, які ризики може спровокувати маленька аграрна країна, населення якої часто є героями анекдотів і смішних історій. Однак ні. Це може стати серйозною загрозою не лише для Молдови, як незалежної держави, а й для України, як її найбільшого сусіда і партнера.