Туреччина після референдуму: європерспектива під великим питанням

На референдумі Реджер Таїп Ердоган отримав те, що хотів. Якими є європерспективи Анкари після цього та чи загрожує розірвання угоді щодо біженців між ЄС і Туреччиною?

Голова Європейської Комісії (ЄК) Жан-Клод Юнкер та верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні пізно ввечері у неділю, 16 квітня, закликали уряд Туреччини до пошуку національного консенсусу, щоб здійснити "масштабні зміни до конституції", ухвалені невеликою перевагою голосів під час референдуму. Юнкер і Могеріні прохолодно сприйняли результат волевиявлення, не привітавши переможця. Спершу вони хочуть дочекатись, чи підтвердять спостерігачі Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) правопорушення, які відбувались під час голосування. "Зміни до конституції будуть розглянуті на предмет того, чи відповідають вони зобов'язанням Туреччини як кандидата на членство в ЄС", - заявили у ЄК.

Європарламент хоче призупинити переговори

Європарламент у листопаді 2016 року вже оголосив про призупинення переговорів з Туреччиною щодо її членства у ЄС. Попри те, що турецький президент Реджеп Таїп Ердоган паплюжив європейських політиків, називаючи їх нацистами, та здійснював відкриту антиєвропейську риторику, Євросоюз досі реагував на це стримано. Після перемоги Ердогана на референдумі це має скоро змінитись. Вимога щодо повної відмови від переговорів з Анкарою щодо членства, яка раніше озвучувалась лише Австрією, тепер має отримати дедалі більше прихильників.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) виступала за збереження перспективи вступу Туреччини до ЄС, оскільки глава уряд ФРН є однією з головних захисниць угоди з Туреччиною щодо біженців. В рамках цієї угоди Брюссель і Анкара домовились, що Туреччина прийматиме біженців, які нелегально прибувають з її території до Греції. Натомість Туреччина має отримати від ЄС шість мільярдів євро у вигляді допомоги для біженців. Завдяки цій угоді вдалось значно знизити потік біженців до Греції та перекрити так званий "балканський маршрут". Крім того, угода з Туреччиною також передбачала відновлення переговорів щодо її членства в ЄС, які на той момент були безрезультатними. Після того, як Туреччина виконає останні умови, її громадянам мали надати право їздити до ЄС без віз. І питання про те, чи виконає Анкара після перемоги Ердогана на референдумі умови, насамперед послаблення антитерористичного законодавства, є дуже сумнівним.

"Нечесні переговори"

Заступник голови Європарламенту Александер Граф Ламбсдорфф (Alexander Graf Lambsdorff) закликав ЄС бути чесним перед собою та припинити переговори щодо членства: "Фантазії Ердогана щодо президентської всемогутності чітко демонструють, наскільки далекою є країна від основоположних цінностей Європейського Союзу. Настав той самий час, щоб припинити нечесні переговори з Туреччиною щодо її членства та поставити відносини з країною на нову основу". Голова ЄК Жан-Клод Юнкер відкинув постійні погрози з боку турецьких політиків розірвати угоду між ЄС і Туреччиною щодо біженців. Зрештою, у березні він заявив, що вже звик до цих погроз. "Немає жодного сенсу спрямовувати свій гнів на переговори, які й так фактично на даний момент не відбуваються", - зазначив Юнкер, говорячи про припинення переговорів з Анкарою, які роками не просуваються вперед.

Суто формальним є питання щодо того, чи відповідає європейським критеріям правової держави Туреччина, якою одноосібно керує президент і в якій відсутній розподіл повноважень між різними гілками влади. Єдиною червоною лінією, яку окреслив Юнкер, було відновлення в Туреччині смертної кари. Президент Туреччини Ердоган знову порушив це питання після невдалої минулорічної спроби військового перевороту в країні.

Останній зв'язок

Євродепутатка Мартіна Міхельс (Martina Michels) зовсім нещодавно брала участь як спостерігачка у судовому процесі в Анкарі над турецькими опозиціонерами. Вона бачила, скільки неурядових організацій скептично сприймають можливе припинення переговорів щодо членства Туреччини в ЄС. Таким чином буде втрачений останній зв'язок, за допомогою якого можна впливати на Туреччину. І багато груп у турецькому громадянському суспільстві закликатимуть ЄС не залишати їх наодинці.

У будь-якому разі Туреччина залишається тісно пов'язаною з Європою у питанні безпеки. Вона є членом Північноатлантичного альянсу, і це членство не обговорюється. До того ж геополітично країна займає дуже важливе значення, оскільки лежить між Кавказом та Близьким Сходом. І НАТО встановлює не настільки суворі критерії, як ЄС. Навіть коли Туреччиною керували військові, вона залишалась членом Альянсу.

http://p.dw.com/p/2bKwA