Новий уряд Меркель: що ще треба зробити для його створення

Попередні консультації чотирьох німецьких партій з приводу нової правлячої коаліції Німеччини продовжені. Детальніше про наступні етапи на шляху формування майбутнього уряду у Берліні.

У п'ятницю, 17 листопада, в Берліні поновилися попередні консультації про формування майбутнього уряду Німеччини, так званої коаліції у форматі "Ямайка". Їх ведуть делегації чотирьох партій, що мають в сумі парламентську більшість: (чорні) консерватори Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС і ХСС), (зелені "Союз-90/зелені" і (жовті) ліберали з Вільної демократичної партії (ВДП).

В ході попередніх раундів цих консультацій вдалося зблизити позиції з цілої низки спірних політичних тем, але не по всім. Істотні розбіжності залишаються в підходах до проблем біженців, захисту клімату і податкової політики. Саме через ці розбіжності зондувальні переговори й не вдалося, як це планувалося, завершити вже в ніч на п'ятницю. Пошуки компромісу, швидше за все, будуть тривати й у вихідні дні.

Припустимо, компроміс буде. Що потім?

Втім, успішне завершення попередніх консультацій - необхідна, але не єдина умова для початку коаліційних, підсумком яких має стати новий уряд Німеччини. Спочатку свою згоду повинні дати не тільки учасники переговорів, але і керівні органи самих партій.

З цією метою після завершення попередніх консультацій намічається проведення позачергових засідань партійних правлінь і парламентських фракцій. На них, швидше за все, будуть сформульовані свого роду "накази" тим, кому доведеться вести коаліційні переговори.

Єдина партія, яка вирішила винести підсумки попередніх консультацій і прийняття рішення про початок коаліційних переговорів на з'їзд, це "зелені". З'їзд цієї партії відбудеться в Берліні в суботу, 25 листопада. Досвід колишніх з'їздів показує, що від "зелених" делегатів, які по своїй натурі не визнають жодних авторитетів, цілком можна очікувати й негативного вотуму.

Припустимо, і "зелені" дадуть "зелене світло"

В такому випадку одразу після "зеленого" з'їзду можуть початися формальні коаліційні переговори. Ніякої гарантії, правда, що вони будуть проходити більш гладко, ніж попередні консультації, і неодмінно закінчаться успішно, немає. Адже до сих пір представники чотирьох партій намітили тільки шляхи досягнення домовленостей, і то не по всіх спірних темах. А доведеться виробити конкретну програму дій на наступні чотири роки, визначити структуру майбутнього коаліційного уряду, яке відомство за що відповідає, розподілити міністерські портфелі.

При цьому, за сформованою в Німеччині політичною традицією, партія, що домінує в майбутній коаліції (в даному випадку консерватори з блоку ХДС/ХСС), не нав'язує свою волю молодшому партнеру і не претендує на пропорційне її парламентській вазі число міністрів. Це - не філантропія сильного, а елементарний політичний розрахунок. Щоб урядова коаліція протрималася чотири роки й не розвалилася передчасно, жоден з її учасників не повинен відчувати себе обійденим.

Якщо так буде і цього разу, то, як вважають спостерігачі, новий уряд Німеччини буде сформовано до Різдва і в січні майбутнього року приступить до виконання своїх обов'язків. А якщо ні?

Що буде, якщо "Ямайка" не відбудеться?

В такому випадку, що називається, можливі варіанти. Голова ХДС Анґела Меркель (Angela Merkel), яка, як і раніше виконує обов'язки канцлерки, могла б знову запропонувати соціал-демократам увійти в її новий уряд. Чисто математично відновлення так званої "великої коаліції" у складі ХДС/ХСС і СДПН проблеми не становить. Разом у них 399 з 709 депутатських місць. Але соціал-демократи на це точно не підуть.

Уряд меншості? Наприклад, консерватори з їх природним союзником - лібералами з ВДП? В такому випадку Анґелі Меркель довелося би при будь-якому починанні її уряду щоразу шукати і знаходити більшість у Бундестазі. То за допомогою "зелених", то за підтримки тих же соціал-демократів. На голоси Лівої партії або правих популістів з "Альтернативи для Німеччини" вона навряд чи зможе розраховувати.

У будь-якому випадку уряд меншості був би нестабільним, і він не відповідає німецькій політичній традиції. Можливо, варто спитати виборців ще раз?

Чи можливі перевибори?

Про перевибори мова в Німеччині заходить регулярно. Найчастіше з такою ідеєю виступають ліберали. Після кожного невдалого раунду попередніх консультацій вони заявляють, що не бояться нових виборів, якщо "Ямайка" не відбудеться. У німецькій конституції, проте, вбудований цілий ряд запобіжників, щоб політичні діячі не влаштовували всенародні голосування до тих пір, поки результат їх не задовольнить.

Розпустити Бундестаг і призначити нові вибори має право президент ФРН - в тому випадку, якщо федеральний парламент виносить вотум недовіри канцлеру. Це траплялося в історії Німеччини три рази - в 1972, 1982 і в 2005 роках. При цьому ініціатива про вотум всі три рази виходила від самих канцлерів, що діяли в ті роки.

Віллі Брандт (Willy Brandt), Гельмут Коль (Helmut Kohl) і Ґерхард Шредер (Gerhard Schröder) навмисно добивалися вотуму недовіри, щоб відкрити шлях до дострокових виборів. Але в Анґели Меркель такої можливості немає. Новий склад Бундестагу її ще не обирав канцлеркою, а в.о. глави уряду не має права ставити на голосування питання про довіру.

Яка роль федерального президента?

Щоб повторити трюк своїх попередників, Меркель спочатку повинна бути обрана канцлеркою. Кандидатуру на цю посаду пропонує Бундестагу президент. Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), однак, може цього і не робити, а вимагати продовження переговорів з метою формування урядової коаліції, що має підтримку парламентської більшості. Ніяких термінів на цей рахунок конституція не встановлює. Це один з можливих варіантів.

Другий - президент все-таки пропонує кандидатуру Меркель, як представниці найсильнішої фракції в Бундестазі. Для обрання канцлеркою в перших двох турах необхідна абсолютна більшість голосів, якої у консерваторів немає. У третьому - досить відносної.

Обрання ж канцлера відносною більшістю різко підвищує роль федерального президента, який не володіє в штатній ситуації потужними важелями впливу на політику. У Штайнмаєра в такому випадку буде вибір. Він може розпустити парламент і призначити нові вибори, які мають відбутися протягом наступних 60 днів, але має право і затвердити Меркель на посаді канцлерки і тим самим фактично привести до влади уряд меншості. Правда, в такому випадку і сама Меркель, обрана канцлеркою (нехай і тільки відносною більшістю), зможе поставити на голосування питання про довіру.

http://p.dw.com/p/2nnEF