9 Міжнародний форум з енергетики для сталого розвитку: конкретні домовленості

У вирі резонансних політичних заяв часто губиться суть тієї чи іншої міжнародної події. Для широкого загалу українських громадян питання сталого розвитку та особливостей функціонування енергетичного ринку носять абстрактний характер. Особливо в умовах, коли реформи, про які так багато говорять в Україні, у повсякденній дійсності для більшості населення стають синонімом зубожіння та занепаду.

Проте, попри усі негаразди, варто простою і зрозумілою мовою інформувати суспільство про ті конкретні речі, котрі працюють на користь зміцнення національної економіки та розраховані на позитивні досягнення у досяжній перспективі. Особливо, якщо це стосується співпраці України з європейськими партнерами, вибір на користь якої став переломним у новітній історії нашої держави.

Саме в контексті розвитку взаємовигідної кооперації з європейськими партнерами доцільно розглядати 9-ий Міжнародний Форум з енергетики для сталого розвитку, що відбувся у Києві на минулому тижні. І хоча зазначена платформа функціонує під егідою ООН, її діяльність сприяє досягненню важливих для України домовленостей регіонального значення.

Зокрема, до ключових подій форуму варто віднести підписання Меморандуму між НАК «Нафтогаз України», Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міністерством екології та природних ресурсів України про взаєморозуміння щодо скорочення викидів метану в ланцюжках поставок газу в Україну.

Укладення згаданого документу відбулося в рамках амбітної програми ЄС щодо скорочення викидів метану уздовж всього ланцюжка поставок газу (видобуток, транспортування, розподіл). Програма спрямована на розробку ефективної дорожньої карти скорочення викидів метану та змістовний діалог з метою поліпшення політики і підходів до скорочення таких викидів.

«Ми поділяємо концепцію чистого світу для майбутніх поколінь і постійно нарощуємо інвестиції в охорону навколишнього середовища, зменшення викидів і профілактику техногенних ризиків. Тісна співпраця з європейськими партнерами дозволяє координувати зусилля і посилювати ефективність нашої роботи», - зазначив після підписання Меморандуму глава правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

В рамках Форуму також відбувся Семінар з питань сталої енергетики, проведений ЄС через механізм технічної допомоги (EU TAF) для сталої енергетики спільно з Європейською економічною комісією ООН (ЄЕК ООН). Він був присвячений питанням створення сприятливого економічного середовища для збільшення приватних інвестицій у енергоефективність та відновлювані джерела енергії для подолання енергетичної бідності у країнах ЄЕК ОНН, до яких входить Україна.

Вже зараз, відповідно до схваленого у 2017 році зовнішнього інвестиційного плану ЄС, для країн регіону діють інноваційні фінансові інструменти з акцентом на кредити та гарантії, що знижують інвестиційний ризик в енергетичній сфері для приватного сектора.

Так, Інструмент «Eнергоефективність, та сталі міста у сусідніх країнах» у розмірі 750 мільйонів Євро передбачає надання ЄБРР часткових кредитних гарантій та консультацій для реалізації «зелених» проектів промислових компаній, підвищення енергоефективності будівель, реконструкції мереж водопостачання, систем очистки стічних вод у містах і громадах тощо.

Ще 2 мільярди Євро спрямовуються на Інструмент «Посилення інвестицій у відновлювану енергію», через який ЄБРР та Асоціація європейських інститутів фінансового розвитку (EDFI) допомагають домогосподарствам та приватним компаніям залучити інвестиції на реалізацію проектів з відновлюваної енергетики, що скорочують викиди СО2.

В Україні Фонд енергоефективності, який підтримується спільними зусиллями ЄС, Німеччини, Міжнародної фінансової корпорації та уряду України, надаватиме з 2019 року гранти та позики на енергоефективне оновлення житлових будинків. На думку експертів, запуск Фонду енергоефективності в Україні стане дієвим інструментом ефективної боротьби з енергетичною бідністю. Покращення теплоізоляції в більшості житлових будинків країни за фінансової допомоги Фонду суттєво зменшить витрати українців на опалення.

«Енергоефективність − це не тільки економічно ефективний спосіб довгострокового скорочення споживання енергії та зменшення рахунків, але й спосіб підвищення рівня соціального забезпечення», – зазначив у цьому зв’язку Йоганнес Баур, керівник департаменту програм допомоги «Енергетика, транспорт та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні.

Учасники Семінару погодилися, що для збільшення приватних інвестицій в енергоефективність та відновлювану енергію в Україні необхідно подолати снуючи в Україні адміністративні перешкоди, ринкові та економічні бар'єри. Зокрема, необхідно запровадити зрозумілі механізми ціноутворення на енергію з урахуванням її собівартості, спростити отримання дозволів, впровадити чіткі правила доступу до ринків і мереж, застосування «зелених» тарифів або аукціонів на відновлювані джерела енергії тощо.

Саме здійснення цих, на перший погляд, простих кроків сприятиме досягненню відчутних позитивних результатів для українських домогосподарств. Лише тоді питання європейської інтеграції, енергетичної ефективності та сталого економічного розвитку стануть ближчими і зрозумілими для громадян і перейдуть з віртуальної сфери політичних гасел у площину активних дій.

А поки Україна продовжує шукати ефективні шляхи і засоби кооперації з європейськими партнерами в сфері енергетики та інших галузях, ЄС надає нашій державі невідкладну економічну допомогу. І без цього на даному етапі не обійтися.

Так, цими днями Президент України Петро Порошенко підписав указ про ратифікацію кредитної угоди про отримання Києвом макрофінансової допомоги Євросоюзу в сумі до € 1 млрд. Умовами отримання кожного з двох траншів макрофінансової допомоги ЄС на суму до € 500 млн стане виконання ряду узгоджених сторонами заходів по реалізації податкової та митної політики, боротьбі з корупцією, а також проведення, подальших реформ в сферах енергетики, охорони здоров'я та соціального захисту.

Розуміння того, що лише ефективність українських реформ дозволить максимально корисно використати широкі можливості співпраці з ЄС для виведення вітчизняної економіки на траєкторію сталого розвитку, є домінуючим в міжнародному експертному середовищі.

Тому цінність конкретних домовленостей, досягнутих у ході київського Міжнародного Форуму з енергетики для сталого розвитку, є особливо високою в контексті гармонізації зусиль вдали, бізнесу і суспільства задля взаємовигідної реалізації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.