В Україні державну допомогу надаватимуть тільки на конкурентній основі як в ЄС

9 листопада у Верховній Раді за участі народних депутатів, представників АМКУ, українських та закордонних експертів відбувся семінар-круглий стіл на тему «Державна допомога в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом».

Головною темою обговорення було приведення у відповідність до вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС системи контролю за наданням державної допомоги суб’єктам господарювання. А саме – забезпечення прозорості витрачання державних коштів, створення переліку схем державної допомоги і його відкритості для громадськості, напрацювання нормативних актів, які встановлюють критерії визначення державної допомоги. Очікувані наслідки створення системи моніторингу та контролю за наданням державної допомоги – деолігархізація економіки та збільшення залученості малих і середніх підприємств до отримання державної допомоги і до отримання контрактів на державні замовлення.

«Завдання української влади - якнайшвидше розібратися із хаосом у системі надання підприємствам державної допомоги, коли вона надавалась непрозоро, незрозуміло за якими принципами. Внаслідок такого хаосу державна допомога не йшла на підтримку розвитку перспективних підприємств, старт-апів тощо, це була компенсаторна допомога, а нам треба перейти до європейської моделі розвитку», - сказав Віктор Галасюк, головуючий на круглому столі, Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, Заступник Голови Української частини Парламентського комітету асоціації. Віктор Галасюк також проінформував, що на четвер, 12 листопада у Верховній Раді заплановано розгляд законопроекту про створення експортно-кредитного агентства, котре на прозорих і конкурентних умовах надаватиме фінансову і технічну допомогу різним підприємствам, зокрема, приватним, малим і середнім компаніям для виходу на зовнішні ринки з українською продукцією.

Остап Семерак, Голова Української частини Парламентського комітету Асоціації, зазначив: "Ми маємо закласти таку систему державної допомоги, яка є в ЄС - взяти за зразок цілісну модель і почати її застосовувати, а не вносити точкові зміни у законодавство. І цю модель прописано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС".

Державний уповноважений Антимонопольного комітету України Анна Артеменко розповіла про завдання АМКУ у реформуванні системи державної допомоги: «Необхідно провести повну інвентаризацію усієї системи надання державної допомоги: хто і скільки отримував, створити Реєстр усіх структур, що надають державну допомогу, розробити і запровадити конкурсну процедуру надання державної допомоги, визначити форми і критерії державної допомоги і роз’яснити ці норми всім, кого це стосується у держслужбі і бізнесі».

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з економічної політики Вікторія Пташник сказала, що успішна реформа системи надання державної допомоги призведе до деолігархізації української економіки: «Вплив олігархів на економіку України досі є величезним, але впровадження інституту державної допомоги за європейськими стандартами допоможе подолати руйнівний вплив олігархів – їхні підприємства не зможуть, як раніше, непрозоро отримувати мільярдні суми у якості державної допомоги, за які нема ніяких звітів і нема економічного ефекту. Провідна роль у цій реформі у Антимонопольного комітету. АМКУ має провести ґрунтовну реформу своїх підрозділів, залучити висококваліфікованих фахівців і забезпечити повну прозорість витрачання бюджетних коштів у формі державної допомоги».

Керівник Проекту ЄС «Гармонізація систем державних закупівель та державної допомоги України зі стандартами ЄС» Юджин Стюарт зазначив, що головною метою прийняття регуляторної системи ЄС у сфері державної допомоги в Україні є підтримка бізнес-сектору винятково державою, що не матиме надмірних негативних впливів на ринкову конкуренцію та торгівлю. "У той час як Закон про державну допомогу підприємствам набирає чинності в серпні 2017 року, всім міністерствам і громадським організаціям, які дають бізнесу підтримку будь-якого роду, необхідно підготуватися до нових правил. Україна продовжує пропонувати нові ініціативи, які можуть і не бути дозволені після вступу цього закону в силу, і слід враховувати це зараз, а не пізніше". Доктор Стюарт також згадав низку парламентських законодавчих ініціатив, запланованих на 2015-2016 рр. і наголосив, що, принаймні 20 з них можуть бути проблематичними в майбутньому і не відповідати стандартам ЄС з державної допомоги.

Tags: Україна, Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, державна допомога