Німецькі інвестори знову думають про Україну

До України повертаються інвестори. Принаймні, за даними Німецько-української промислово-торговельної палати, німецький бізнес починає знову цікавитись українським ринком.

У Німецько-українській промислово-торговельній палаті констатують, що у інвесторів з Німеччини відновлюється інтерес до України. Голова правління палати Александер Маркус у розмові з DW каже, що протягом останніх місяців суттєво збільшилась кількість запитів до палати від тих інвесторів, які орієнтовані на галузі легкої і харчової промисловості та сільського господарства.

Маркус повідомив, що минулого року експорт з Німеччини в Україну лише за 9 місяців мав приріст 17 відсотків, а імпорт з України в Німеччину - 5,5 відсотка. Це при тому, що ще в 2014 приблизно третина експорту з Німеччини в Україну була втрачена. "Зараз все відновлюється, бізнес не хоче втрачати можливості, бо в 2017 ми прогнозуємо все-таки зростання української економіки", - пояснює Маркус.

Найбільший приріст серед експортованих в 2016 році товарів показало машинобудування - 63 відсотки. Позитивні показники мала і хімічна промисловість - 27 відсотків. Натомість на ринку імпорту тенденції почали змінюватися, бізнес переорієнтовується. Якщо у 2012 році на першому місці була металургія, то тепер - це імпорт автозапчастин. Якщо тоді імпорт, наприклад, сталі складав 29 відсотків, то нині її імпортують тільки на рівні 8,5 відсотка. Александер Маркус пояснює це тим, що енергоносії дорожчають, а в Україні виробники важкої металургії не поспішають переобладнувати своє виробництво на енергоефективне. Саме через це іноземні інвестори переорієнтовують свій інтерес на легку промисловість, харчову та сільське господарство - тобто у ті галузі, де не потрібні великі енергетичні витрати.

При цьому Маркус оперує експортно-імпортними показниками самої Німеччини. Під час презентації палати, утвореної у жовтні минулого року, у Львові Маркус зауважив, що минулого року імпорт до Німеччини мав приріст 17 відсотків, а експорт в Німеччину - 5,5 відсотків. Це при тому, що ще в 2014 приблизно третина імпорту з Німеччини була втрачена. "Зараз все відновлюється, бізнес не хоче втрачати можливості, бо в 2017 ми прогнозуємо все-таки зростання української економіки", - пояснив Маркус.

В Україні дешевше, ніж в Китаї

Україна європейському бізнесу цікава, перш за все, дешевою робочою силою та близькістю до західноєвропейського споживача. "У ЄС немає місця, де можна так дешево виробляти продукцію, як в Україні. У Польщі, Чехії - дорого: там постійно зростають витрати на виробництво. В Україні, до речі, нині навіть дешевше виробляти, ніж у Китаї - на 40 відсотків", - наголошує Маркус. За його словами, спрацьовує також важливий пункт для логістики - швидкість. "Якщо ми працюємо, наприклад, з меблевою фурнітурою, то мода у цьому сегменті швидко змінюється, особливо під впливом конкуренції. Тому, щоб щось змінити, коли виробник в Індонезії, потрібно щонаймеше чотири місяці: завезти туди креслення, виготовити продукцію, доставити до Європи. А з Україною на це піде місяць-півтора", - каже німецький експерт.

Особливий інтерес, наголошує Маркус, інвестори мають до Західної України. Він наголошує, що її території упритул наближені до території ЄС, а робоча сила є не тільки дешевою, але й має західноєвропейський менталітет. Тому, за словами Маркуса, за останні кілька років німецькі підприємства уже створили тут приблизно 25000 робочих місць.

Однак попри добрі перспективи, оголошені представником Німецько-української промислово-торговельної палати на презентації у Львові, для бізнесу в Україні все ж залишаються проблеми. І найголовніша з них - корупція. Доводити свою правоту підприємцям нерідко доводиться у судах. І Александер Маркус каже, що конфлікти вирішувати не завжди легко. "До нас звертаються підприємці, які скаржаться на судову сферу. Коли є якісь спори, довести свою правоту у суді інколи просто неможливо. Навіть, якщо це очевидні речі. Корупція тут ще сильна", - каже він.

http://dw.com/p/2Yjqw

Tags: Україна, Німеччина, експорт, інвестиції, Німецько-українська промислово-торговельна палата, імпорт