Інвестиційні потреби транспортного сектору України - 22 млрд євро

Міністерство інфраструктури оцінює потреби України для успішної реалізації реформ у транспортному секторі у 17-22 млрд євро до 2030 року. Про це повідомив Віктор Довгань, заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції та координатор проекту ЄС «Допомога органам влади України в удосконаленні менеджменту циклом інфраструктурного проекту» (МЦІП), під час бізнес-дискусії «Інвестування у транспортну інфраструктуру України: можливості, виклики, рішення» у Києві.

Ці кошти необхідні для вирішення критичних інфраструктурних потреб:

  • капітальний ремонт доріг: Україна займає найнижчі місця за станом доріг у світових рейтингах
  • збільшення пропускної спроможності портів
  • модернізацію і відкриття нових поштових відділень: майже 80% з них не мають комп’ютерів/li>
  • оновлення залізничного рухомого складу та інфраструктури
  • збільшення кількості повітряних перевезень: тільки 5% українців подорожують літаками
  • підвищення транзитного потенціалу: Україна реалізує лише 25-30%

За даними видання МІУ за 2018 рік «Українська інфраструктура: для інвесторів відкрито», яке було презентоване на заході, щороку Україна може виділяти приблизно 1,3 млрд євро на реалізацію інфраструктурних проектів. Допомога ЄС та європейських банків у запланованому обсязі 15 млрд євро також не задовольняє всіх інвестиційних потреб української транспортної інфраструктури. Саме тому для комплексної модернізації транспортного сектору та забезпечення сталого розвитку інфраструктури необхідні 8-10 млрд євро приватних інвестицій щорічно протягом наступних 12-15 років. Передумовою успішного залучення приватних інвестицій є реформи управління циклом інфраструктурних проектів відповідно до кращих практик ЄС.

«Фінансування інфраструктурних проектів вже надходить із трьох джерел – це державні, кредитні та кошти приватних інвесторів, особливо тих, хто чекає на прийняття закону про концесію. Але щоб успішно їх реалізовувати, незалежно від джерел фінансування, потрібно спростити будівельну документацію та процедури, а також усунути ризики, пов’язані з технічним аналізом проектів, забезпечивши при цьому захист інвестицій», – зауважив Віктор Довгань.

«Підписання в 2017 році меморандуму високого рівня відкриває шлях для охоплення України основними транс'європейськими транспортними мережами, тоді як впровадження нового зовнішнього інвестиційного плану дає чудову можливість для України використати для інфраструктурних проектів інструменти змішаного фінансування та гарантій ЄС. Для того, щоб наблизити підготовку та впровадження таких проектів до кращих європейських практик та стандартів, необхідні реформи», - сказала Теодора Андрєєва, координатор сектору з питань транспорту Представництва ЄС в Україні.

«Експерти проекту ЄС МЦІП зараз розробляють рекомендації з управління інфраструктурними проектами. Чіткі, об’єктивні і прозорі правила на ринку гарантуватимуть їх повне розуміння міжнародними та українськими приватними інвесторами, чия активна участь більш ніж необхідна для модернізації інфраструктури України», − зауважив Бернар Семерія, керівник проекту ЄС.

Захід організував проект ЄС МЦІП у співпраці з Міністерством інфраструктури України та Європейською бізнес-асоціацією.

Довідкова інформація:

Проект МЦІП фінансується ЄС на підтримку імплементації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Проект консультує органи влади України з приведення законодавства у сфері транспорту та інфраструктури у відповідність до європейського, управління інфраструктурними проектами, з управління державними інвестиціями та наближення українських технічних стандартів у транспортній галузі до європейських. Проект виконують компанії Corporate Solutions Consulting Ltd. (Велика Британія) та SYSTRA SA (Франція) з вересня 2017 по липень 2020р. Бюджет проекту – 2,3 млн євро.

За даними Міністерства інфраструктури, у 2018 р. інвестиції в інфраструктуру України складуть понад 86 млрд грн.: на ремонт 4 тисяч км автомобільних доріг (50 млрд грн.), оновлення рухомого складу (18,4 млрд грн.), модернізацію інфраструктури (10 млрд грн.), портів (4,3 млрд грн.) та розвиток повітряної галузі (3,8 млрд грн.).