Колишній агент ЦРУ: російські спецслужби роблять багато помилок. Вони думають, що вони можуть все

This post has already been read 79 times!

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж, заарештований у четвер у Лондоні, ніколи не опублікував нічого, що завдає шкоди Росії, розповів Джон Сіфер, колишній голова Російської операційної секції ЦРУ, в інтерв’ю Aktualne.cz. У той же час, людина, яка працювала в Центральній розвідці США протягом 28 років, зазначає, що президент Росії Володимир Путін бачить політику лише у призмі розвідки, з якої він прийшов. Шіфер пішов у відставку п’ять років тому, взявши участь у саміті Stratcom 2019 в Празі, організованому аналітичним центром європейських цінностей.

 

Майже тридцять років Ви працювали в ЦРУ. Деякі люди уявляють роботу в таємних службах щось на зразок фільмів з Томом Крузом «Місія нездійснена».

 

Я розповім вам одну цікаву річ. У минулому році я заснував Spycraft Entertainment з моїм колишнім колегою ЦРУ, який, наприклад, служив у Берліні, Іраку або Афганістані. Одна з речей, яку ми хочемо зробити, – надавати консультації голлівудським режисерам, сценаристам, акторам. Коротше кажучи, люди, як Том Круз.

Ми хотіли б зробити фільми більш реалістичними і правдоподібними. Звичайно, робота в спецслужбах є більш нудною, ніж деякі фільми. Можливо, більше нагадує вашу роботу, як журналіста.

 

Ви – фахівець по Російській Федерації, де ви також жили. Сьогодні багато людей бояться цієї країни та її спецслужб. Але я спитаю трохи інакше. Чи роблять росіяни помилки?

 

Роблять. Навіть величезні. Подивіться, наприклад, на Володимира Путіна. Майже кожна багата країна світу розлючена на російську зовнішню політику. У Кремля немає впливових друзів, а такі країни, як Венесуела і Сирія, є союзниками. Путін і його люди намагаються триматись при владі якомога довше, але вони не мають довгострокового бачення розвитку країни, яка би давала сенс. Їхні спецслужби помиляються через надмірну агресивність. Вони намагаються виглядати сильними – вони скрізь можуть зробити що завгодно.

 

Потім вони роблять щось подібне до невдалої та недбалої спроби отруїти у Великобританії колишнього агента російської військової розвідки Сергія Скрипаля. Акт, звичайно, був посланням до власного народу про те, що може статися з ними, коли вони будуть співпрацювати з іноземною розвідкою.

 

Ви говорите про невдале вбивство Скрипала. Але сьогодні, напевно, важко для будь-якої спецслужби виконати операцію так, щоб її ніхто не помітив, за допомогою сучасних технологій. Я маю на увазі, наприклад, роботу, виконану групою з аналізу супутникових даних Bellingcat, яка визначила злочинців в даному випадку.

 

Звичайно, це набагато складніше. Коли я починав, у мене був набір фальшивих паспортів і водійських посвідчень. Я міг би легко змінити свою особистість. Простір досі залишається, спецслужби не збираються зникати, але сьогодні набагато складніше уникнути виявлення через камери, соціальні мережі чи електронні дані. Ви можете опинитися десь на камерах, скажімо, два роки по-тому, і хтось вас зрівняє з попередньою справою. Робота агентів, в зв’язку з цим, стала набагато складнішою, ніж будь-коли раніше.

 

Часто сучасна Росія порівнюється з колишнім Радянським Союзом. Чи є різниця у сфері розвідки між комуністичною державою та її нинішнім наступником?

 

Не надто велика. У звичайних країнах спецслужби допомагають політикам приймати рішення. Радянський Союз відрізнявся тим, що ці служби використовували багато ресурсів, для створення проблем іншим країнам. Їх підрив, ослаблення. Холодна війна була повна таких випадків. Наприклад, розповсюдження інформації про те, що американські військові винайшли і розширили СНІД, було радянською дезінформацією. Сьогоднішня інформація поширюється ще швидше за допомогою соціальних мереж і Інтернету.

 

Як відомо, Володимир Путін – колишній радянський агент КДБ. Зовнішня політика і політика в цілому розглядаються виключно через призму спецслужб. Насправді, російські спецслужби фактично виконують роботу  міністерства закордонних справ, оборони і інших владних інститутів, що в інших країнах роблять незалежно від розвідувальних служб. Наприклад, коли спецслужби контролюють допінг-тести спортсменів, це просто країна, де вони керують і претендують на все.

 

Ми розмовляємо лише кілька годин після того, як британська поліція в Лондоні заарештувала засновника WikiLeaks, Джуліана Ассанжа. Він пробув сім років в Посольстві Еквадору. Що ви думаєте про критику на його адресу, що він опубліковував інформацію вибірково і щоб не нашкодити Росії? Чи було це певною мірою інструментом в російських руках?

 

Думаю так. Це заявляла не тільки колишня американська адміністрація Барака Обами, але й нинішня Дональда Трампа. Це було чітко сказано міністром закордонних справ і раніше керівником ЦРУ Майком Помпео, який мав інформацію від спецслужб. І це я кажу як  людино, яка критикує теперішній уряд та президента США.

 

Ви задоволені його арештом?

 

Джуліан Ассанж прийшов багато років тому, з тим щоб опублікувати інформацію, яка повинна була залишатися таємницею. Він робив це вибірково та лишу у випадку демократичних країн, де існує свобода слова. Інші країни він опускав. Я признаю, що я радий за його арешт. Звичайно, якщо суд визнає його невинним, то потрібно буде поважати таке рішення.

 

Чому в Росії так багато ворожості до Заходу? Переконання, що Захід є ворогом, небезпекою і не може бути іншим?

 

Причини – історичні та культурні. Росія думає, що коли вона послабить західні країни, вона буде сильнішою. В історії вона неодноразово піддавалася набігам, і з ними виникає постійне відчуття невпевненості і загрози. Досягти економічного рівня заходу неможливо, і російське керівництво це знає. Більше того, вона не може досягти хоча б рівня Китаю, який також є джерелом нервозності в Кремлі, хоча в деякій мірі США є спільним ворогом для Росії і Китаю.

 

Чи існує реальна співпраця між спецслужбами Росії і США, наприклад, у боротьбі з тероризмом? Це сфера, в якій перетинаються інтереси обох країн?

 

Є щоденний обмін інформацією про тероризм між США і Росією. Отже, існує певна співпраця. Інша справа – довіра. Навряд чи можна довіряти комусь, коли ти йому ворог.

 

Як, на Вашу думку, спецслужби мають боротись з проблемою запобігання терористичним атакам, скажімо, дрібним джихадистським групам, якими ніхто не керує, і які можуть бути створені, наприклад, кількома людьми в європейській країні?

 

Джихадистські групи і організації є закритими, проникнути в такі групи дуже складно. Але найбільша проблема полягає в тому, що ви можете зупинити людей, які планують атаку, але вони все рівно готуються до того що помруть і не важливо скільки постраждає при цьому людей. На певному етапі реалістично, що контррозвідка отримає дані і буде в змозі зупинити їх. Але коли люди, які готові вмирати, планують це, набагато важче виявити такий план і зупинити групу.

 

Тероризм є одним з найбільших викликів майбутнього. І це проблема, з якою світ напевно буде зустрічатись ще довго. Джихадисти, які нападають на Захід, певною мірою є продуктом спору в ісламі, ісламському світі, мусульманській спільноті. Між шиїтами і сунітами. Між людьми, які приймають сучасний світ і навпаки, тими, хто хоче зберегти іслам в минулому, у середньовіччі. У цьому відношенні я не оптимістичний, що це швидко вирішувана проблема.

Джерело: https://zpravy.aktualne.cz/zahranici/assange-sel-na-ruku-rusku-jeho-zatceni-me-potesilo-rika-byva/r~60459ee05c8411e9b38a0cc47ab5f122/?redirected=1555163436

Автор: Intercourier

Залишити відповідь