Про деякі особливості цифрового суспільства в Китаї

This post has already been read 30 times!

Валентин Катасонов (CentrAsia) .

У 2014 році Державна рада КНР випустила документ “Про планування будівництва системи соціального кредиту (2014-2020)”, що став директивою побудови цифрового суспільства. Головною метою системи соціального кредиту (ССК) є наведення в країні порядку. Порядок передбачається наводити за допомогою встановлення загального контролю над громадянами, виставлення їм оцінок і заохочення за допомогою таких оцінок до доброї поведінки. Контроль передбачається встановити за допомогою цифрових технологій, здатних відстежувати кожен крок, кожне слово людини, а в подальшому – і його думки. Щось подібне задумано і в інших країнах, але Китай тут йде попереду.

Хтось посилається на традиції “східного деспотизму” як особливості китайської цивілізації, але справа ще в тому, що Китай досить добре підготовлений до впровадження ССК технічно. Китайці дуже непогано інтегровані в цифровий світ. На перше півріччя 2018 року кількість інтернет-користувачів в Китаї перевалила за 800 млн. чоловік, це без малого 60% чисельності населення КНР. А по відношенню до чисельності дорослого населення – понад 90%. Більш 569 млн. чоловік в Китаї роблять покупки онлайн. Обороти роздрібних продажів в Інтернеті за перше півріччя 2018 р. перевищили 4 трлн. юанів (594 млрд. дол.). В частині залучення до електронних сервісів, платежів і розрахунків китайці дадуть фору американцям і європейцям. Мобільні платежі в Китаї на 90% забезпечують сервіси Alipay і WeChatPay – компанії світового калібру. У тому ж ряду знаходиться компанія світового калібру Alibaba – найбільша платформа електронної торгівлі, якою користуються 448 млн. китайців.

З технічної точки зору ССК буде являти собою єдиний банк інформації, що відбиває різні сторони життя громадян. Інформація буде стікатися з державних і приватних організацій, в яких громадяни залишають свої електронні “сліди”, і оброблятися за допомогою технологій Big Data для отримання інтегрованого показника по кожному громадянину. Будь-який китаєць зможе довідатись про свою рейтингову оцінку. Її будуть також знати організації, з якими даний громадянин буде вступати в контакт. І ставлення до нього з боку організацій буде залежати від рейтингової оцінки. При низьких оцінках людина буде урізана в багатьох правах, обмежена в отриманні тих чи інших послуг і тощо. При високих оцінках матиме преференції, пільги.

Деякі спостерігачі вважають, що керівництво КНР вводить систему соціального кредиту, побоюючись виникнення в країні соціальної напруженості і громадських протестів. У Китаї поки немає майданів (як на Україні) і “жовтих жилетів” (як у Франції), але влада діє з попередженням. Незважаючи на офіційну риторику про те, що країна будує «соціалізм з китайською специфікою”, всі розуміють, що мова йде про “капіталізм з китайською специфікою”. У Китаї з’являється все більше мільйонерів і мільярдерів, а в сільській місцевості панує бідність. На останньому партійному з’їзді була оголошена цифра: за межею бідності в країні живе 8% населення. Соціально-майнова поляризація суспільства має тенденцію посилюватися. Китайські чиновники називають ССК проектом внутрішньої безпеки Китаю. Ось як пояснює необхідність введення системи соціального кредиту голова КНР Сі Цзіньпінь: “Для боротьби з гострою проблемою нестачі довіри потрібно міцно взятися за створення системи оцінки надійності, що покриває все суспільство. Потрібно вдосконалювати, як механізми заохочення законослухняних і сумлінних громадян, так і механізми покарання тих, хто порушує закон і втратив довіру, щоб людина просто не наважувалася, просто не могла втратити довіру “.

Витрати на створення системи соціального кредиту великі; одних камер зовнішнього спостереження повинно бути розвішано по країні до 2020 року не менше 400 мільйонів.

Зараз проект ССК проходить випробування в декількох десятках міст. Найвідомішим з них є Жунчен (провінція Шаньдун) з населенням 670 тисяч жителів. У цьому місті єдиний інформаційний центр збирає дані з 142 установ, аналізуючи 160 тисяч параметрів. З 1 травня 2018 р система батога і пряника тут уже працює. За інформацією агентства Reuters, в травні 15 млн. китайців – 11 млн. авіапасажирів і 4 млн. пасажирів високошвидкісної залізниці – не змогли придбати квитки або скористатися послугами транспорту. Вони отримали низькі оцінки, і в базах даних транспортних компаній з’явилися чорні списки на 15 млн. чоловік. Компанії відмовили їм або в перевезенні, або в придбанні квитків на місця підвищеної комфортності.

Щомісяця китайські ЗМІ повідомляють про якісь новинки, які стосуються технічного боку проекту. Ось деякі з них. У всіх концертних залах і інших місцях масових видовищ з квітня діє обладнання, що дозволяє виявляти серед глядачів осіб, яких розшукує поліція. Протягом декількох місяців вже виявлені і заарештовані десятки підозрюваних.

З минулого року Китай налагодив масове виробництво автомобілів з електродвигунами. У 2017 році їх було випущено 300 тисяч (більше розмірів виробництва таких автомобілів в США). І всі китайські електромобілі забезпечені пристроями, що посилають компетентним органам відомості про місцезнаходження автомобіля, його маршрути і швидкості. Причому лише один з десяти покупців таких транспортних засобів знає, що його автомобіль є “розумним”, тобто стежить за своїм господарем.

А ось свіжа передноворічна новина. У десятці великих компаній проводиться фінансований урядом експеримент з відстеження діяльності мозку Neuro Cap. Співробітникам компаній надівається на голову пластиковий шолом – пристрій для відстеження імпульсів мозку за допомогою датчиків. Імпульси пересилаються на центральний комп’ютер, там інформація обробляється і видає результати, оцінюють такі параметри психічного стану людини, як втома, депресія, тривога, лють. Крім того, спеціальна камера відстежує вираз обличчя, а датчики тиску фіксують ступінь фізичної активності. Поки мова йде про моніторинг емоційно-психічного стану, але китайські вчені не приховують, що наступне покоління пристроїв постарається дістатися до людських думок.

Не менш важливим аспектом ССК є методика оцінки поведінки людини. Спочатку це нагадувало західну систему оцінки фізичної особи, яка використовується кредитними бюро: створюється кредитна історія громадянина, оцінюється його здатність виконувати свої зобов’язання перед банками при отриманні кредитів. Однак китайські розробники пішли далі. Було вирішено створити базу даних, що відображають не тільки фінансове становище людини, але і його поведінку на роботі, навчанні, в громадських місцях, за місцем проживання, в сім’ї. До кола користувачів такою інформацією можуть входити торгові установи, транспортні організації, фірми з надання послуг і тощо. Держава буде домагатися, щоб комерційні організації підходили до своїх клієнтів диференційовано, надаючи знижки та інші пільги “правильним” громадянам і обмежуючи доступ до послуг тих, які “провинилися”. Людей будуть виховувати за допомогою дисконтів, бонусів, штрафів, а також жорстких обмежень доступу до “ринкових благ”.

В першу чергу користувачами таких баз даних будуть правоохоронні органи, а також державні відомства при вирішенні питань про прийняття на роботу та підвищення на посаді. Низький рейтинг може стати підставою для звільнення. Система передбачає рейтинги за фізичними і юридичними особами.

Уже зараз виникає побоювання, що при складанні рейтингів громадян будуть враховуватися не тільки вчинки, а й переконання. Будь-які критичні заяви на адресу влади будуть знижувати оцінку людини. Для збору відомостей про переконання людини будуть використовуватися не тільки публікації в ЗМІ, коментарі в соціальних мережах, записані на відео публічні виступи тощо. Додатковим джерелом може стати інформація про погляди людини, що отримується від третіх осіб. Тобто система передбачає доносительство. Зараз сперечаються про те, чи може інформатор зберігати свою анонімність або він буде зобов’язаний себе розкривати.

У США, звичайно, звернули увагу на китайську систему соціального кредиту. Так, колишній глава спеціального комітету Федеральної комісії зі зв’язку США Анураг Лал висловив упевненість, що КНР перетворюється в “поліцейську державу”. У жовтні 2018 року віце-президент США Майкл Пенс, виступаючи в Гудзонівському інституті з програмною промовою, присвяченою Китаю, заявив, що відносини між США і Китаєм є холодною війною. Прозвучала у Пенса і жорстка критика китайської системи соціального кредиту як різновиду цифрової диктатури. Втім, “цифровий диктатурою” і “електронним концтабором” проект ССК був названий ще раніше: у 2016 році так охрестив цей проект британський The Economist.

Багато журналістів порівнюють китайський проект ССК з моделлю суспільства, зображеного в романі-антиутопії Джорджа Оруелла “1984”. Роман вийшов у світ 70 років тому, там описана держава тотального стеження, побудована на системі загальних доносів і спостереженнях за кожною людиною. Оруелл передбачив створення електронного концтабору. Прототипом, судячи з усього, йому слугувала Англія, але він не міг уявити, що перший електронний концтабір може бути побудований в Китаї – країні, яка сімдесят років тому, здавалося, назавжди відстала від Заходу.

Автор: Intercourier

Залишити відповідь